Поклади нафти і газу рифогенного типу

12

Одним із важливих об’єктів неантиклінального типу є зони нафтогазонакопичення, які приурочені до похованих рифів. За кор­доном (особливо в США, Канаді, Мексиці, Лівії, та країнах Пер­ської затоки) роботи з вивчення і пошуків нафтогазоносних рифів ведуться вже багато років. Органогенні забудови різних типів (біогерми, біостроми, рифові масиви) широко розвинуті у палеозойських відкладах Волго-Уральської і Тімано-Печорської НГП (Росія) та інших регіонах країн СНД.

1.Родовища нафти і газу, які пов’язані з похованими рифами (локальними і бар’єрними), а також з передрифовими уламковими шлей­фами мають широке розповсюдження. Поклади нерідко характеризуються запасами, що досягають декількох сотень мільйонів тонн.

2. Запаси наф­ти і газу звичайно нерівномірно розподіляються всередині рифових зон і сконцентровані переважно в окремих родовищах. Потужності рифогенних відкладів, до яких приурочені поклади, коливаються від декількох метрів до кілометра і більше, однак величина потужнос­ті не визначає ступені нафтогазоносності рифів. Висота покладів змінюється від 10-30 до 200м і більше і залежить як від амплітуди пасток, яка нерідко досягає 100-150м, інколи і 400м, так і від сту­пеня їх заповнення.

3. Рифогенні породи володіють переважно високими колекторськими властивостями. Пористість може досягати 20-40% і більше. Первин­на пористість рифогенних порід міжгранулярна і внутрішньоскелетна. Вторинна пористість, що розвивається за рахунок вилуговування і до­ломітизації, а в деяких випадках зумовлена процесами вивітрювання, значно покращує ємнісні і фільтраційні властивості колекторів. Крім цього, для рифів характерна тріщинуватість як тектонічна, так і тектонічна. Вона не відіграє великої ролі в ємнісних властивостях порід, але значно підвищує їх проникність. Добрі фільтраційні влас­тивості рифогенних колекторів зумовлюють високі дебіти нафти в окремих свердловинах, які нерідко досягають декількох тисяч тонн на до­бу (42тис.м3/добу на родовищі Серро-Асуль і більше 6тис.м3/добу на родовищі Моралільо Золотого поясу).

Характерною особливістю рифових забудов, як бар’єрних так і локальних, є нерівномірний розподіл у них колекторів. В зв’яз­ку з цим поклади нерідко приурочені до окремих пористих пластів і лінз у рифових тілах або екрануються слабопроникними рифогенними породами. Пористі зони залягають на різній глибині відносно пок­рівлі рифу і займають різне структурне положення, що в ряді випад­ків викликає зміщення покладів на крилах рифових виступів.

Бар’єрні рифи є одним із важливих об’єктів нафтогазопошукових робіт, оскільки часто контролюють регіональні зони нафтогазонакопичення великої протяжності, що досягають декількох со­тень, а інколи і тисяч кілометрів. Бар’єрні рифи розмі­щуються на стику двох фаціальних областей з різними умовами седиментації – мілководного шельфу і відносно глибоководної частини басейну.



Важливою особливістю бар’єрних рифів є їх вираженість в су­часному структурному плані по поверхні карбонатного рифового ком­плексу у вигляді вузьких протяжних лінійних флексур. Існує думка, що бар’єрні рифи в основному формуються над розломами фундаменту, які утворюють уступи, сприятливі для утворен­ня цієї безперервної забудови.

Локальні рифові забудови, як і рифи бар’єрного типу, нерідко контролюють значні скупчення нафти та газу. У Львівській западині намічається декілька зон лінійних рифів, приурочених до відкладів верхнього силуру. Ширина зон, за даними профільного буріння, не перевищує 5-6км. До однієї з таких зон приурочене газове родовище Локачі.

Наявність рифогенних тіл прогнозується також і у верхньоюрському карбо­натному комплексі Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину в піднасуві Карпат. за даними досліджень вчених УкрДГРІ даний комплекс є типово рифогенним і відзначається наявністю всіх фаціальних зон: передрифової, рифової та зарифової.

У нафтогазоносному відношенні перспективними є також породи-колектори, що входять до складу верхньоюрської рифогенної формації не тільки у Західному, але і в Південно­му регіонах України. Це Опарський риф, Лопушнянські куполи, Рудківські біогерми Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину, верхньоюрські рифи Переддобруджі та Південно-Східного Криму. Наявність значної кількості рифогенних забудов прогнозується також і в ДДЗ.


3163466809148190.html
3163506894779938.html
    PR.RU™