Билет 7. 1.) 1.)Антропологічний поворот у філософії здійснили:

1.) 1.)Антропологічний поворот у філософії здійснили:

Б.) Софісти і Сократ

2.)«Коперніканський переворот» в гносеології здійснив:

Б.) І.Кант

3.)Внаслідок наукової революції XVII ст. на перший план вийшли:

Б.)природознавчі науки

2.)Знайдіть зайве: філософія життя, психоаналіз, екзистенціалізм, марксизм, персоналізм. Відповідь поясніть.

Зайве - марксизм, оскільки усі інші - філософські течії, що виникли у ХХ ст., тобто належать до некласичної філософії, а марксизм - до класичної.

3.) Онтологічний доказ буття Бога Ансельма Кентерберійського

Ансельм Кентерберійський (IX ст.) - батько схоластики - використовуючи постулати логіки, доводив необхідність втілення Бога в людині. Зміст його - Бог єдиний у трьох особах: Отець, Син і Дух Святий. Розвинув онтологічне доведення буття Бога із самого поняття Бога.

Онтологічний доказ: “То, больше чего нельзя себе представить, не может быть только в уме. Ибо если оно уже есть по крайней мере только в уме, можно представить себе, что оно есть и в действительности. Нечто, больше чего нельзя себе представить, существует и в уме, и в действительности. Значит, нечто, больше чего нельзя себе представить, существует так подлинно, что нельзя и представить себе его несуществующим. А это Ты и есть, Господи Боже наш. Значит, Ты так подлинно существуешь, Господи Боже мой, что нельзя и представить себе, будто Тебя нет”. То есть: ”Бог ведь есть то, больше чего нельзя себе представить”.

Чернець Гаунілон з Мармутьє, сучасник Ансельма Кентерберійського, побудував у книзі «На захист божевільного» своє спростування, схоже за логікою з онтологічним аргументом у формулюванні Ансельма. Його аргумент має наступний вигляд:

1. Припустимо, що якийсь острів в морі, повний багатств і задоволень, прекрасніше, ніж всі інші острови.

2. Якщо він існує в реальності, то він ще прекрасніший, ніж в уяві.

3. Якщо цього острова не існує, то можна уявити ще прекрасніший острів.

4. Отже, острів не існує.

Таким чином, Гаунілон, слідуючи логіці Ансельма, вивів з уявлення про існування острова абсурдне положення про існування цього острова в реальності. Відповідаючи на критику, Ансельм прокоментував висновки Гаунілона в наступному дусі: острів може бути лише прекрасніше за інші острови, але не абсолютно прекрасним; властивості абсолюту притаманні лише Богові.

4.)Софісти вважали, що розум не здатний пізнати істину, але саме вони зробили раціональне знання товаром. Поясніть цей парадокс.

Сократ з групою софістів (платних учителів філософії, красномовства та інших знань, необхідних для політичної діяльності) повертає напрям філософського дослідження від природи і космосу до людини, її становища у суспільстві, відношення до Бога. Головною цінністю Сократ проголошував знання, а своїм головним завданням – навчити людину правильно жити. До того ж мислитель зазначав, що остаточної відповіді на те або інше питання отримати неможливо внаслідок суперечливості і невичерпності самого змісту пізнання. Місія софістів полягала у тому, щоб повідомити результати науки масам, а це потребує відповідних навичок, тобто якщо для вченого важливі зосередженість на своєму предметі, витримка, спостережливість, то для популяризатора важливіше красномовство, вміння аргументувати свою точку зору, а также продемонструвати свій розум та полемічні здібності. Софісти розвивали майстерність аргументації, тому що для виконання ролі популяризатора потрібні знання про природу, про людину. Тобто чим більше ти можеш знати, тим більше ти маєш аргументів для будь якого доказу у суперечці, тим більше ти відкриваєш свій кругозір, та речі для осмислення.



5.) Які риси Християнства сприяли розвитку новоєвропейської науки? У чому, на ваш погляд, полягають протиріччя між сучасною наукою та релігією, а навколо чого вони можуть об'єднатись?

Раціональність класичної науки, яка має в своїй основі математичне природознавство, сприймається як противага середньовіччю в цілому і християнству зокрема. Але без нього була б неможлива новоєвропейська наука. «Раціональний ірраціоналізм» християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї прямолінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом. Християнство привнесло ідею актуальної нескінченості в суспільну свідомість, а потім вона отримала своє належне місце в наукових побудовах. Окрім позитивних моментів християнського впливу, були і негативні. Ці моменти дуже істотні, оскільки вони визначили той негативний бік новоєвропейської науки, що сьогодні став головною мішенню критики науки. Мається на увазі установка, що людина - цар природи і має повне право використовувати її на власний розсуд, а наука — той засіб, який в цьому їй має допомогти. І ця наука є повністю відстороненою від суб'єктивності, вона лише холодно констатує те, що є і те, що відбувається. Релігія та наука – два способи пояснення однієї реальності, а саме - виникнення та сутності світу, людини. Релігія опирається на віру, у ній допускаються чудеса, фактично порушення законів природи, а наука опирається на точні факти та докази. Наприклад, релігійне вчення про народження Христа від Діви Марії несумісне з елементарними біологічними доказами.



Джерелом конфлікту між релігією та наукою є різниця в поглядах, переконаннях, однак гострість суперечки зумовлена тим, що переконання зв’язані з церквою та моральним кодексом. На протязі віків наука та релігія несли прямо протилежні цінності, що ставало причиною протистоянь духовенства та світських вершин.



3278399726034465.html
3278431119916639.html
    PR.RU™