Вимоги до послідовності питань інтерв’ю.

Предыдущая12345678910111213141516Следующая

Ефективність інтерв'ювання забезпечує дотримання послідовності процедур цього методу, зміст яких передба­чає підготовчий, комунікативний та аналітичний етапи.

Підготовчий етап відбувається в такій послідовності:

1) визначення предмета та об'єкта опитування, постановка дослідницьких завдань, вибір виду інтерв'ю;

2) проектування інструментарію психологічного дослідження (у т. ч. складання плану інтерв'ю, форму­лювання приблизної сукупності питань респондентам, виокремлення категорій аналізу інформації, розроблен­ня інструкцій, підготовка технічних засобів реєстрації та оброблення даних);

3) пілотажне (розвідувальне) інтерв'ювання. Воно будується за спрощеною програмою, яка має стислий за обсягом інструментарій (анкети, бланки інтерв'ю, питальники, картки для фіксації результатів тощо);

4) уточнення програми дослідження, редагування питань, зміна інструкцій, аналіз помилок і невідповід­ностей, що виникли у процесі пробного інтерв'ю;

5) складання остаточного варіанта системи питань, способів аналізу інформації, а також текстів інструкцій респондентам.

Питання інтерв'юера класифікують за багатьма критеріями:

1. За метою дослідження виокремлюють:

— процедурні (функціональні) питання, спрямовані на оптимізацію процесу опитування (у т. ч. ті, що ви­являють міру інформованості респондента про умови проведення, мету інтерв'ю, сприяють встановленню і підтриманню контакту з інтерв'юером);

- тематичні (інформаційні) питання, за відповідя­ми на які роблять психологічні висновки.

2. За змістом розрізняють:

— питання, що виявляють фактичну інформацію про соціальне становище респондента і події його мину­лого життя;

- питання, які допомагають з'ясувати суб'єктивні думки, мотиви поведінки, життєві позиції, ставлення до себе та інших;

— питання, що уточнюють інтенсивність думок, стосунків, емоційних реакцій.

Питання можуть передбачати короткі, нерозгорнуті і розгорнуті, поширені відповіді, що виражають думки і позиції респондентів.

3. За формою відповідей питання класифікують на:

— закриті, що спонукають респондента зробити свій вибір із пропонованих варіантів відповідей. Такі питан­ня характерні для анкетування, в інтерв'юванні ними послуговуються рідко;

— відкриті, на які опитуваний формулює власну від­повідь.

Можливі варіанти відповідей інколи пред'являють респонденту на окремих картках. Часто при їх усному сприйнятті опитуваний запам'ятовує не всі відповіді.

Комунікативний етап передбачає процес спілку­вання з респондентом і, як правило, має таку структуру:

1) вступ (установлення контакту, інформування про мету опитування, умови його проведення, формування установки на співпрацю, відповіді на питання, що вини­кають у респондента);2) основна частина (докладне дослідження, яке про­водять за заздалегідь розробленим планом);з) завершення (зняття напруги, висловлення подя­ки за участь у роботі).



На аналітичному етапі інтерв'ювання відбуваєть­ся опрацювання, інтерпретація та аналіз зібраної інфор­мації, зіставлення результатів усного опитування з даними, отриманими з допомогою інших методів психо­логічного дослідження.

Основні типи запитання, які використовуються в соціологічному інтерв’ю

Різноманітність запитань, які задаються респонденту, можна впорядкувати у чотирьох напрямах з позиції:

· мети, з якою задається запитання;

· наявності чи відсутності можливих відповідей;

· змісту запитання:

· застосування чи ні карток.

Залежно від мети постановки запитання вони поділяються на такі типи: змістовні, чи результативні, та функціональні. За допомогою змістовних запитань дослідник робить висновки про визначені явища та їх взаємозв'язки. Для функціональних запитань на першому плані стоїть функція оптимізації, упорядкування ходу опитування. Хоча дослідник намагається підібрати такі функціональні запитання, які мають для нього змістовне значення, часто такі запитання навіть не обробляються.

Можна відмітити декілька видів функціональних запитань:контактні функціонально-психологічні,фільтри,контрольні.

Функціонально-психологічні запитання використовуються для зняття напруження, для переходу від однієї теми до іншої, а також, для зняття настанов, які можуть виникнути в респондента.

Запитання-фільтри. Перш ніж задавати респонденту змістовне запитання, треба з'ясувати, чи належить він до тієї групи людей, для яких призначене це запитання.

Контрольні запитання набули широкого розповсюдження у практиці соціологічних досліджень. їх призначення - перевірка достовірності даних.

Запитання також поділяються на відкриті та закриті залежно від того, чи пропонуються після їх формулювання можливі відповіді.

Дозакритихвідносяться запитання, в яких респонденту пропонується одна чи декілька можливих відповідей Йому може бути запропоновано якимось чином помітити чи підкреслити обрану відповідь в анкеті, при інтерв'ю можливі відповіді зачитуються чи показуються на картках. Існує декілька видів закритих запитань, "так-ні", альтернативні та "запитання-меню".Напівзакрите запитання. Якщо немає впевненості в тому, що для вираження своєї думки опитуваному достатньо наведеного переліку можливих відповідей, доцільно застосування напівзакритого запитання. Воно надає опитуваному можливість чи ухилитися від вибору саме цих альтернатив, якщо є альтернативи "не можу сказати точно", "не замислювався над цим", "не пам'ятаю", чи відповісти по-своєму (альтернатива "запишіть, будь ласка, свою думку, якщо приведеш варіанти Вас не задовольняють").Відкрите запитання. Вони не пропонують можливих варіантів, і відповіді на них повністю записуються інтерв'юером чи самим опитуваним.Кількість вільного місця чи кількість ліній, які залишені для відповіді, допомагають респонденту визначитися, наскільки велику відповідь від нього хочуть отримати.

Змістовні запитання. Вони поділяються на:запитання про факти;запитання про знання;запитання про думки, настанови, мотиви поведінки.


3342923171486663.html
3342931656544443.html
    PR.RU™